Голодомор 1932-1933 років на Харківщині

Голодомор 1932-1933 років на Харківщині

Голодомор 1932-1933 рр. в Україні — одна з найтрагічніших сторінок віт1 історії. Понад півстоліття за радянської влади ця тема вважалася «закритою». Комплексного вивчення цього питання потрібно дослідити голодомор 1932-193 кожному регіону.

Харківщина в межах адміністративно-територіального подіту 1932-1 охоплювала майже всю територію Лівобережної України, окрім її північних п районів, які увійшли до складу Чернігівської області. Населення області — 6115,2 або 19,2 % всього населення республіки. У цей період Харків був столицею У політико-адміністративним центром. Харківська область, як столична, була, своєрідним полігоном для соціально-економічних перетворень в сільському господарстві. Цей регіон став еталоном більшовицької аграрної політики в Україні на початок років. Харків було перетворено на виконавчий штаб голодомору.

Політика радянської влади в аграрному секторі економіки Харківщини п розвалу, дезорганізації і занепаду сільськогосподарського виробництва, завищені плани хлібозаготівель привели до широкого застосування репресій порушень законності, свавілля, знущання над селянами з боку влади. Нас лі політики став голодомор.

Основними причинами голодомору 1932-1933 рр. на Харківщині були: насильницькими методами суцільна колективізація сільського господа спричинила до розселянювання. знищення найбільш дбайливих господарів значний досвід у сільськогосподарському виробництві; дезорганізація і занепад господарства внаслідок колективізації і невміння керувати колгоспами; надмірі клани хлібоздач 1932/1933 р.; злочинні методи хлібозаготівель.

Голодомор 1932-1933 рр. для Харківщини мав тяжкі наслідки, пік на березень — липень 1933 р. Вони виявились, перш за все у значній кількості близько 2 млн. осіб. Наслідками голодомору слід також вражай сільськогосподарського виробництва, безпритульність, жебрацтво, втечу се.1 падіння моралі, злочинність. Аналізуючи дії влади можна вважати, що і Харківської області було вчинено акт геноциду.

Винними у скоєнні цього злочину слід вважати партійне і радянське СРСР, особисто Й. Сталіна, В. Молотова, Л. Кагановича, партійне і радянське України ,-. 11. Постишева, В. Чубаря, С. Косіора, Р. Терехова, Г. Петр Хатаєвича, В. Багацького, П. Любченка, М, Демченка, секретарів обкомів голів райвиконкомів, місцевих активістів — всіх, хто були причетними до з селі аграрної політики, що призвела до трагедії голодомору.

Дослідження голодомору 1932-1933 рр. і увіковічення пам’яті його тому, щоб сьогодні не допустити фатальних помилок, які б привели до в зміцнення тоталітарного режиму в Україні.