Глобалізація як предмет інтересу в українській філософії

Глобалізація як предмет інтересу в українській філософії

  1. Глобалізація — це рух людськості до єдиних інформаційних, економічних, політичних, культурних систем, що характеризується як позитивними рисами, так і негативними.
  2. Уся всесвітня історія — це передісторія глобалізації. Цей глобалізаційний процес розпочався задовго до другої половини XX століття.
  3. Глобалізація — це сходинки, які ведуть до формування єдиного всепланетного людства.
  4. Усі дослідники сходяться на думці, що глобалізація — це нова якість загальності соціального буття.
  5. Глобалізація призводить до виникнення «помережаного суспільства, що характеризується помережаною формою організацій, гнучкістю і нестабільністю роботи та індивідуалізацією праці».
  6. Всі дослідники приходять висновку, що створюється якась нова форма світового устрою, яку вони бачать по-різному: як єдине всепланетне людство, як мегасуспільство, як інформаційний соціум чи як помережане суспільство.
  7. Глобалізація є породженням західної цивілізації. Основною її детермінантою була науково-технічна революція.
  8. Філософи дотримуються думки, що культурне розмаїття людства сьогодні знаходиться під загрозою. Але більшість із них налаштовані оптимістично, вважаючи розбіжності між цивілізаціями настільки великими, що про нівелювання культур мова йги не може.
  9. У глобалізованому інформаційному суспільстві людина потрапляє під масовий вплив комунікацій, що може призводити до втрати національної ідентифікації та культурних орієнтирів.
  10. На думку філософів, особистість у сучасному суспільстві зазнає неабияких перевтілень. По суті, через вплив інформаційних технологій зникає реальність, час, сама людина як діюча індивідуальність. Світ перетворюється на соціальну ілюзію, на виставу. Єдина можливість зберегти в цих умовах внутрішню (і зовнішню) свободу — ніколи не зупинятися на жодній соціальній ролі, які нав’язує нам суспільство споживання, міняти маски, стати ніцшеанською надлюдиною.
  11. Глобалізація як невпинний процес поступово стає невід’ємною, основною характеристикою сучасності. Більшість пов’язаних з нею проблем потребують негайного вирішення. Глобалізація перестає бути новою областю філософського знання. І це не дивно: адже вона є відповіддю на потребу в новому філософському і науковому підході до вирішення глобальних проблем.