Феномен пасічництва на Слобожанщині

Феномен пасічництва на Слобожанщині

Розкриття феномену пасічництва на Слобожанщині надзвичайно актуальне з огляду На роль та значення цього ремесла у народній культурі, зокрема соціальних відносинах, світогляді, ваги пасічника у традиційній громаді. Над даною темою працюю третій рік поспіль. За цей період нами опрацьовані питання зародження бортництва; опис перших пасік р пасічників. На другий рік досліджено розвиток промислу в радянський період на Слобожанщині, а також, в яких цілях використовували мед. віск, прополіс і чи відрізнялося зайняття пасічництвом в XVII -XVIII столітті від зайняття пасічництвом в радянський період.

Дана тематика розглядається фахівцями декількох наук. Це і історики, і етнографи, і медики косметологи, кулінари та інші. Пасічництво стало об’єктом музейної справи: заслужений пасічник України Серпенко Олександр Григорович, проживає в місті Мерефа, с засновником єдиного на Харківщині музею пасічництва. В його музеї є ексклюзивні експонати: липова бочка, в яку зливали мед, пристрій для видобування меду 5 шильників і безліч різних дуплянок.

В першому розділі дослідження теми розглянуті питання зародження пасічництва на Слобожанщині Як виявилося, спочатку на території Слобожанщини оселялися уходники Вони займалися землеробством, скотарством, рибальством та бортництвом. Борть — це житло для бджіл, влаштоване в дуплистому дереві, чи виготовлене із обрубка такого дерева і закріплене на значній висоті.

На землях Слобожанщини пасічництво відігравало велику роль ще й через те, що сама природа сприяла зайнятті бджільництвом Великі простори незаселених територій різноманітність порід дерев, різнотрав’я.

Слобожанщина — це саме та територія, де лісостеп з’єднався зі степом і це давало змогу створювати цілі бджолині заводи.

Яким було ставлення людей до бджіл і до пасік в різні періоди? «Бджола — Божа мушка, або Божа пташка, задавити її гріх». Пасіка — найсвятіше місце на селі.» Ось доказ того, що люди з великою повагою ставились, як до бджіл, гак і до насік Дуже багато приказок, повір’їв, звичаїв, обрядів пов’язано з бджолами, з пасікою, з бджільництвом Це й приказки: «Коли літо дощове — купуй корівку, а спекотне — тримай бджілку», «Будь працьовитий, як бджола». З бджільництвом пов’язані звичаї.

та обряди на різних релігійних святах, таких як: Новий рік, Різдво. Спас Покровителями пасічництва були святі Зосим і Саватій. На пасіці обов’язково стояли ікони, перед якими пасічник читав молитви як вранці, так і ввечері.

Пасічник був дуже знатною людиною на селі Не кожен міг стати пасічником, бо для цього треба було мати певні риси характеру: працьовитість, терплячість, побожність, доброту, ввічливість, щедрість.

З давніх-давен люди ставились до меду, як до найціннішого продукту. Люди знали і цінували не лише смакові, лікарські, але й косметологічні якості меду. Мед використовували як самостійний продукт харчування, так і в переробленому вигляді. На той час мед, віск, прополіс в житті людей відігравали велике значення Віск, оскільки він вважався теж Святим, використовували в церквах, з нього виготовляли свічки. Слово мед у перекладі з грецької означає напій, приготовлений з дріжджами через варіння — п’янкий трунок. Його використовували в медицині, косметології. Також ми знаємо, що створювались пиво — медоварні заводи. Прополіс дуже цінувався в медицині.

В другому розділі було розглянуто розвиток пасічництва в радянський та сучасний періоди на території Слобожанщині Пасічництво набуває державного характеру. Над даною проблемою працюють багато науковців їхні досягнення використовувалися для підвищення продуктивності і якості меду. Відкривалися училища з освоєння професії пасічника. Під час написання роботи було досліджено Дворічанський район В кожному колгоспі, чи радгоспі даного району існували пасіки не лише для заготівлі меду та медопродуктів. а й для селекції та запилення насіннєвих рослин, про що свідчать дані архіву Дворічанської районної адміністрації.

Одна з задач пасічника — припинення роїнню. З цією метою виставляли заздалегідь приготовлені порожні вулики, заправлені вощиною. Мед та продукти пасічництва відігравали велику роль в період Другої світової війни. Пасічники села Вільшана (Власенко О.Д.. Безсмертний Г.З.. Козир Г.М ) Дворянського району не лише зберегли під час окупації пасіку, а й були постачальниками меду на фронт, а згодом Власенко О Д. зробив грошовий внесок, і на його кошти було збудовано три винищувачі ЛА-5, які були відправлені на фронт.

На жаль, з плином часу загубилися і втратили своє значення звичаї, обряди, традиції які були пов’язані з даним промислом Лише деякі з них живуть і до наших днів. Це використання воску при гаданнях, ворожіннях, приворотах та в церквах, а також використання меду в куті, коливі.

Отже, в радянський період пасіки користувались великою популярністю і давали прибутки господарствам. Роботу пасік було побудовано на високому науковому і професійному рівні мед і медопродукти користувалися великою популярністю. Це залежно від періодів історичного розвитку суспільства, плину часу, зміні поколінь, влади часів продовжує існувати і займати одну і чисельних позицій економічного розвитку нашого краю, а без цих турботливих комах наша земля не була б такою квітучою.