Евтаназія: порівняння законодавства України

Евтаназія: порівняння законодавства України і законодавством закордонних країн

Право призвано регулювати відносини між людьми. Одною з неврегульованих проблем в Україні є евтаназія, саме в цьому на мою думку і полягає актуальність цієї проблематики. Отже в вочевидь потрібно розглянути цю проблему більш докладніше. Так що ж таке «вбивство заради милосердя»?!

Евтаназія — (в перекладі з грецького — легка, гарна, щаслива смерть) взагалі порівнюється з поняттям «вбивство заради милосердя», фактично — забирання життя (через неприймання мір для продовження життя , чи через прямі дії, які ведуть до припинення життя) деяких категорій невиліковно хворих пацієнтів.

В декларації відносно евтаназії ВОЗ, прийнятої в 1987 році, вона означується як «акт навмисного позбавлення життя пацієнта». Евтаназія поділяється на :

Активну — коли лікар свідомо робить пацієнту смертельну ін’єкцію, чи іншою дією вводить йому смертельну дозу препарату.

Полуактивну — коли вимикається апарат штучного дихання, який підтримував життя такого пацієнта.

Пасивну — коли лікар утримується від застосування медичних засобів, направлених на продовження життя пацієнта, який все одно помре, але який зберігає свідомість.

Полу пасивну — коли припиняється штучне харчування пацієнта, який знаходиться в вегетативному стані.

Непередбачувану — в випадку, коли застосування препаратів, назначених лікарем для притуплення болю ( так звану паліативна допомога), лише прискорюють смерть хворого.

Суіцидальну — коли лікар дає смертельну дозу препарату хворому, який може цією дозою в будь — який момент скористатися, якщо вирішить піти з життя. Ціль роботи: розглянути проблему евтаназії. Задачами своєї робота ставлю: роздивитись історію даної проблематики. Порівняти закон України та країн, де дозволена евтаназія. Запропонувати варіанти вирішення цієї проблеми.

Тобто з одного означення ми бачимо, що смерть констатують, коли вмирає мозок, а з іншого, що смерть наступає тоді, коли повністю зупиняється серце й припиняється живлення клітин киснем. Тобто, якщо слідуючи першим означенням, коли лікар констатує смерть шляхом зазначення смерті мозку, але серце працює і відбуваються всі процеси які необхідні для життя і лікар вимикає апаратуру штучного підтримання життєвих функцій, чи є не пасивною евтаназію? З одного боку так, за статтею 115 КК але з іншого за визначенням це не вбивство, тож що робити? І тому я пропоную врегулювати це питання на державному рівні, якщо ми хочемо, щоб евтаназія в нас була заборонена офіційно. А приводом до цього може слугувати багато ситуацій і моє опитування. Також приводом до врегулювання може слугувати така правова ситуація: Громадянин України — Н страждає на рак у 4, невиліковній стадії, він дуже страждає і приймає рішення поїхати у Швейцарію, в якій офіційно дозволена евтаназія. Він приїжджає туди, йому там роблять евтаназію, а тіло відправляють на Україну. Родичі громадянина Н, які нічого не знали про намірення Н. зробити собі евтаназію звертаються до міліції з проханням розслідувати смерть їхнього родича. В міліції констатують смерть громадянина Н шляхом евтаназії і звинувачують швейцарського лікаря в навмисному вбивстві стаття 115 КК. Але швейцарська сторона відкидає такі звинувачення, мотивуючи це тим, що евтаназія в них дозволена офіційно і лікар не вчинив ніякого протиправного вчинку. Тоді родичі пана Н звертаються в Європейський суд по правам людини з проханням засудити дії швейцарського лікаря і виплатити їм моральну компенсацію в розмірі 100 000 у.о. але суд винесе постанову зобов’язуючи Україну створити, такий закон де була б врегульована евтаназія, як окремий випадок і всі нюанси по цьому питанню, наприклад такі як різні означення смерті. Тому я пропоную не тягти до цього суду, а вносити зміни до чинного законодавства врегульовуючи питання, які становляться актуальними, а також шляхом Всеукраїнського референдуму дізнатися думку людей дозволимо, чи заборонимо евтаназію в Україні. В цьому й науковість моєї роботи. Я поставив питання, яке вчені повинні вирішити. Тому проблему «вбивства заради милосердя» потрібно вирішувати вже зараз.