Етнографічна кімната в селі Мохнач

Етнографічна кімната в селі Мохнач

Створення етнографічної кімнати в с. Мохнач Змійвського району набуває на сучасний момент особливої актуальності у питаннях збереження культурних надбань — відродження духовного життя, формування самоповаги і гідності за свій рідний край . місцевих жителів досліджуваного нами села. Особливо, якщо йдеться мова про село, яке знаходиться на межі зникнення і має ряд соціальних проблем. Подібна робота вимагає використання досвіду етнографічної роботи зі створення народознавчих експозицій  виставок. Такі знання поступово накопичувалися на Харківщині і велику роль в такій справі відіграв Харківський університет. Музей університету став віхою на шляху створені спеціалізованого етнографічного осередку на Харківщині Його функціонування сприяло початкуванню етнографічного музейництва на Україні. Велику роль в поширенні етнографічних знань зіграв і Музей Слобідської України їм. І . Сковороди.

Останні археологічні дослідження розширили уявлення спеціалістів-фахівців про матеріальну та духовну культуру козацької доби. Забудівлі міста Харкова та області вимагають не тільки археологічних досліджень, але й приводять до ситуації накопичення багатого етнографічного матеріалу ХУІІ-ХУШ ст., який з причини недостатності приміщень як в історичному музеї так і в Музеї археології та етнографії Слобідської України не мас можливості дістатися до широкого кола відвідувачів цих культурних установ.

Достатньо багатий досвід з етнографічної науково-дослідної роботи музеїв, який склався з часів заснування Харківського університету повинен бути пристосований для розвитку етнографічного музейництва па Харківщині.

Робота нашої краєзнавчої групи зі створення етнографічної кімнати в досліджуваному нами селі Мохнач спирається на розроблений нами алгоритм, який полягає в проведенні пошуку та виявленні етнографічного матеріалу в населеному пункті за підтримкою місцевих краєзнавців. Зібраний матеріал мас бути залишатися в досліджуваній місцевості для створення етнографічної кімнати на першому етапі та музею на другому. Дослідники краєзнавчої групи допомагають місцевим краєзнавцям ознайомитися з основами музейної роботи.

Джерельною базою створення етнографічної кімнати явилися, писемні, археологічні (матеріали козацького періоду), етнографічні джерела, спогади жителів села (аудіо записи).

Основними принципами роботи етнографічної кімнати с історизм, науковість доступність, універсальність, урахування сприйняття матеріалу, відтворення етнографічного минулого в призмі конкретної людини.

Основним методом розміщення експозицій в етнографічній кімнаті є етнографічних комплексів. В етнографічні кімнаті с. Мохнач експонати розмішені за такими експозиційними комплексами. 1) побутові предмети жителів села кінця XIX – поч.. XX ст.. 2) вишивка жителів села 20-50-х рр. XX ст.; 3) етнографія перших поселенців села Мохнач ХУІІ-ХУІІІ ст. Крім того в самому селі розміщені етнографічні комплекси традицій житлобудівництва поч. XX, які можна використовувати підчас проведення екскурсій селом.

Таким чином, дослідження XIX ст., фрагментарні археологічні розкопки 50-х- 60-х років, систематичні сучасні дослідження та краезнавчо-етнографічні походи учасників групи «Чайка», робота зі створення етнографічної кімнати показали, що село Мохнач с видатною археологічною, історико-етнографічною та природно-ландшафтною пам’яткою Харківщини, яка заслуговує на гідну охорону та дослідження її скарбів.