Дошкільне виховання у стародавній Греції

Дошкільне виховання у стародавній Греції

Тема раннього дитячого виховання у давніх греків є найменш вивченою із всіх етапів становлення грецького громадянина. Це пов’язане насамперед, з невеликою чисельністю письмових джерел по даному питанню. До того ж репрезентативність предметів матеріальної культури у питанні виховання дітей також є мінімальною. За археологічними дослідженнями неможливо достовірно відновиш картину побуту і життя маленького грека, але вони є досить цінними у висвітленні даного питання. В даному дослідженні використовуються в основному писемні джерела з побуту греків. В літературі питання про життя дітей в полісах Північного Причорномор’я залишається актуальним, в першу чергу тому, що виокремлення життя дітей із загальної картини грецького суспільства у науковій літературі має поодинокі приклади. Більшість з них тільки окреслюють проблематику цієї теми За незначними винятками, новітні роботи по цьому питанню відсутні.

Мета цього дослідження, зрозуміти суть принципів виховання маленьких греків, як хлопчиків, так і дівчаток При цьому хочеться розкріпи не тільки історичні передумови, що сприяли створенню виховної системи, але і відтворити повну картину дитини в перші роки життя, оточення в сім і, регламентації відносин між батьком і матір’ю дитини.

Елементарне навчання в давньогрецькому суспільстві було незмінним на протязі багатьох століть. Не змінювалася і методика навчання і виховання, що дозволяє при вивченні навчання і виховання дитини і грецьких містах Північного Причорномор’я застосовувати педагогічні методи і прийоми, то згадуються у творах античних авторів. На прикладі різноманітних історичних джерел можна більш повно уявити картину виховання у грецькому світі в цілому, спираючись на матеріали Північного Причорномор’я.

Вся система виховання греків будувалась на релігійній основі. Початкову освіту маленькі греки отримували в гінекеї. Безпосередньо  діти отримували елементарні навики читання, письма, ігор на музичних інструментах.

Сформована греками виховна методика, мала за мету всебічний розвиток особи як громадянина, тому більше хвилювались за виховання суспільства. Батьки практично не впливали на навчання і виховання дітей. Відомі нам педагогічні закони представляють собою застарі настанови, які мали на маті установити в школах помірність та пристойність.

В містах було багато громадян, які мешкали в бідності, не кажучи вже про рабів, які не могли дати дітям навіть початкового виховання і обмежувалось знаннями, які вони отримували вдома. Вважалось, що той хто вмів рахувати і писати, той може навчити цьому і інших. Як правило, вчителям платили, але навіть багаті громадяни намагались на цьому зекономити, тому більшість знань і понять дитині надавали вдома.

На всіх етапах розвитку суспільства цілі висувалися всім ходом його розвитку, тобто відображували об’єктивні потреби і вимагали від суспільних і державних інституцій завдання виховання.

На ряду з вихованням головних правил поведінки в суспільстві прививали поняття про доброчинність, мораль, звертаючись за прикладами до міфів та легенд. Таким чином, дитина отримувала уяву про оточуючий світ в цілому.

Найцікавішими питаннями виявлялося відношення батьків до виховання дітей. Грецьке суспільство не тільки регламентувало прийоми виховання дітей, але навіть в деякому розумінні відсторонювало батьків від виховання дітей. Виховання в широкому розумінні цього значення, проводили головним чином раби та наймані вільні городяни, тобто зовсім чужі для дитини люди. Такий метод стверджу вав у грецькій дитині необхідність стати громадянином — членом суспільства.