Дмитро Іванович Баталій

Дмитро Іванович Баталій

Свою науково-дослідницьку роботу я присвятила вивченню наукової, суспільної діяльності видатного українського вченого — історика, ректора Харківського державного інституту, академіка ВУАН УРСР, Дмитра Івановича Баталія, який віддав науковій, суспільно-політичній діяльності, культурній діяльності 50 років свою життя.

Актуальність теми дослідження пов’язана з 150-річницею з дня народження вченого; із сучасним періодом відродження української національної культури. На нинішньому етапі її розвитку, коли в країні відбуваються глобальні зміни, важливо не втратити кращі традиції, не забути імена тих людей, які досліджували українську історію, а Дмитро Іванович Баталій досліджував саме історію Слобідської України.

Ступінь розробки проблеми. Життя, науковий шлях, суспільно-політична діяльність вченого вивчаються понад 100 років. Ллє так сталося, що після смерті вченого в 1932 р., його ім’я було незаслужено забуто і тільки протягом останніх десятиліть до вивчення діяльності Д.І.Баталія стали звертатися науковці. Перевидаються його наукові твори, організовуються багаліївські читання в Харкові. Завдяки старанням родичів, вчених, викладачів Харківського державного університету, Народної Української Академії пам’ять про академіка Дмитра Івановича збережена.

Метою роботи стало вивчення наукової і політичної діяльності Дмитра Івановича Багалія. видатного вченого історика.

Дмитро Іванович Баталій (1857-1932) видатний український історик, доцент кафедри історії Росії в Харківському університеті з 1883р., професор університету екстраординарний (1887), ординарний (1889р.), заслужений професор (1908р.), ректор Харківського університету( 1906-1911рр.) Будучи відомим діячем науки, Д. І. Баталій в дожовтневий період відігравав значну роль у громадсько-політичному та культурному житті Харкова і України. Так, у різні роки він обіймав посади ректора Харківського університету, харківського міського голови, був членом Державної ради, керував великими просвітницькими установами. В після  воєнний період — з 1918р.- дійсний член Української Академії наук, голова її історико-філологічного відділу, професор історії в Харківському інституті народної освіти, голова Харківської науково-дослідної групи історії України. У 1926 -1932 рр. — перший директор Науково-дослідного інституту Тараса Шевченка. В 1930 р. — перший директор науково-дослідного інституту історії України.

В першому розділі мною була досліджена біографія вченого, його дитячі та юнацькі роки, формування поглядів як «українофіла», участь у політичних демонстраціях, студентських гуртках, становлення Д. І. Багалія як вченого.

Другий розділ присвячений науково-дослідницькій діяльності вченого. Дмитро Іванович Багалій все свідоме життя присвятив вивчанню історії, археології, соціально — економічного і культурного розвитку Слобожанщини, історії міста Харкова і Харківського університету, творчості Г. С. Сковороди.

В третьому розділі розглянута роль Д.І. Багалія у громадському і культурному житті Харкова і України.

У висновках підведені основні результати наукової, культурної, суспільно — політичної діяльності вченого за 50 років його плідної праці, який залишив після себе понад 400 друкованих робіт, школу вченнх-істориків радянського періоду, приймав активну участь у розбудові саме української культури в дорадянський та радянський період. Наведені заходи, які були проведені в Україні з підсумки з вшанування пам’яті великого вченого, згідно Указу Президента України В. А.Ющенка від 16.05.2007р. №413/2007 « Про відзначення 150-річчя від дня народження Д. І.Баталія».

Діяльність Д.І. Багалія прийшлась на буремні роки: він був головою Харківської міської ради під час Першої світової війни, його діяльність прийшлась на період Лютневої буржуазно-демократичної революції, Жовтневої революції, приходу до влади більшовиків, становлення Української радянської Держави. Важко в тих умовах було займатись, наукою, а тим більше активною громадською діяльністю, стояти на захисті інтересів українців. В тих умовах Д. І. Багалій зміг вижита, стояти на захисті інтересів української науки.

В царський період Д. І. Багалій став на захист ііггересів української мови, хоча російська історична думка тяготилася над ним.

В радянський період Дмитро Багалій єдиний академік історик, цілком перейшов на бік радянської влади, дістав можливість працювати, заснувати власну науково — Дослідницьку школу, кафедри української культури, зміг створити свій напрям у національній історіографії — український, державницький, революційний — гак звану «нову революційну школу» — видатних українських істориків радянського періоду.

В Україні відбулось вшанування пам’яті великого вченого.

В день народження Д. І. Багалія були покладені квіти до меморіальної Дошки в м. Харкові по вул. Фрунзе,9; 08.11.2007 року в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбулися урочистості з нагоди 150-річчя від Дня народження видатного вченого-історика, педагога, просвітника, громадського діяча, заслуженого професора і Ректора Імператорського університету Д.І. Багалія;

16.10.2007 р. До 150-річчя Дмитра Багалія «Укрпошта» вводить в обіг поштовий конверт з оригінальною маркою, згідно повідомлення порталу Харківської обласної державної адміністрації;

 04.10.2007 р. в Харківському національному університеті імені В. Н.Каразіна були проведені наукові читання «Регіон, етнос, нація, проблеми», присвячені вшануванню пам’яті Дмитра Івановича Багалія. Організаторами наукових читань стали Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; «Народна українська академія»; Східний інститут імені Ковальських. В НУА діє Багаліївеький центр, поставлено питання про відкриття Багаліївського сайта.