Діти - жертви голодомору

Діти — жертви голодомору — геноциду 1932-1933 рр. в Україні

Жахливим злочином проти власного народу став штучний голод 1932-1933 рр. За механізмом творення і жахливими наслідками його слід занести до книги трагічних дат в історії людства. Трагедія 1933р. — не історична минувшина. Вона ще живе в пам’яті 0 ^видців, болем відгукується в серцях нащадків. Голодомор 1932-1933 років в Україні не мав собі рівних серед інших подібних трагедій ні за масштабами, ні за кількістю жертв. Кількість тих, хто загинув голодц0]. смертю сягала 5 мільйонів, більше половини з них були діти.

Голод вразив найбільш незахищених, непристосованих до екстремальних умов безправних., .

Дитячий голод, як і голод взагалі, влада створила штучно.

Про це свідчить директива Нарком постачання УСРР 1931 року про заборону постачання хлібом дитячих інтернатних установ, учителів і виділення продуктів для гарячих безкоштовних сніданків з централізованого фонду 180 районам, що не виконали планів хлібозаготівель. Ця драконівська директива поставила дітей в ситуацію постійного недоїдання і голодування, які все частіше спричиняли смерть. Дитяча смертність, за деякими неповними підрахунками, сягала понад 50 % загальної кількості померлих. Діти значно швидше захворювали через тривале недоїдання і фізичне виснаження.

Селян доводили до такого фізичного виснаження, що батьки забивали своїх дітей, аби прогодувати людським м’ясом інших, які зосталися. Випадки канібалізму, як пригадують очевидці, були частими в 1933 р.

Жахливим явищем голодомору були масові самосуди — відверта фізична розправа над дітьми.

Найчастіше від рук активістів і представників влади гинули найменш захищені — діти. Факти масового навмисного вбивства дітей стали звичним явищем в Україні 1932-1933 рр.

Одним з чинників гуманітарної катастрофи став психічний стан дітей, які були свідками того, як безпорадно помирали тисячі голодуючих на вулицях міст, у селах, на шляхах.

Голодомор 1932-1933 рр. в Україні мав тяжкі наслідки. Враховуючи виселення за межі країни і політичні репресії, міграційні процеси, природне зниження народжуваності, можна вважати, що загальні втрати населення України становили близько 10 млн. осіб. З них, щонайменш 5 млн. стали безпосередніми жертвами Голодомору 1932-1933 рр.

Близько половини всіх загиблих від голод в Україні становили діти. Діти гинули з різних причин: від опухання та хвороб, ставали жертвами людоїдів, від фізичної розправи над ними, від самогубств. Переважно ж помирали від голоду.

Голодомор мав і низку інших наслідків, зокрема, поглибив занепад і дезорганізацію сільськогосподарського виробництва, спричинив до масової втечі селян у міста. Голодомор сприяв розповсюдженню бродяжництва, жебрацтва, злочинності, бандитизму, цілої низки протиправних дій. Значного поширення набували інфекційні, вірусні та нервові захворювання. Спостерігалися негативні зміни в морально-психологічному стані населення України. Відбувались загальні порушення ментальності людей. Тобто мав місце геноцид голодом.