Декриміналізація в Кримінальному кодексі

Декриміналізація в Кримінальному кодексі України 2001 р.

Поняття декриміналізації злочинів тісно пов’язане з зворотною силою кримінального закону. Як процес декриміналізація поєднує в собі ряд стадій, в цілому відповідним таким, ЯК1 проходить норма в процесі законотворчості. Остання стадія декриміналізації є її результатом — виключенням діяння з кола злочинного та відміною її кримінальної караності. Декриміналізація буває повною або частковою.

В роботі визначена різниця між поняттями «декриміналізація» і «депеналізація», «обставини, що виключають злочинність діяння».

Особливо звернута увага на те, що всупереч приписам ст. З ч. 2 КК України декриміналізація ряду злочинів, яка відбулась поза межею дії кримінального закону та всупереч його положенням на підставі прийнятих законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», № 889-15, від 22.05.2003 та від 02.06.2005 № 2635-ІУ «Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення».

Проаналізована ст. 17 закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та висловлена думка, що в Україні склалися передумови для застосування в кримінальному законодавстві прецедентного права.

Неузгодженість прийнятих законів з кримінальним законодавством може підштовхувати до пошуку не передбачених законом альтернатив або утворювати ілюзію безкарності, сприяти розвитку у населення правового нігілізму, принижувати авторитет правоохоронних органів та викликати у населення недовіру до їх діяльності.