Благодійна діяльність купецтва

Благодійна діяльність купецтва харківської губернії у другій половині xix — на початку xx ст.

Актуальність теми науково-дослідницької роботи визначається тим, що у другій половині XIX — на початку XX ст. купецтво в економічному, суспільно-політичному культурному житті Харківщини відігравало помітну роль. Довгий час саме купець був основним носієм ринкових відносин і являвся уособленням вітчизняного підприємця — благодійника. Тому, в зв’язку з сьогоднішнім формуванням національної еліти, історія благодійної діяльності українського купецтва стає особливо актуальною Але діяльність купецтва в українських губерній довгий час залишився поза увагою істориків, а якщо і вивчалася, то переважно в негативному плані, У зв’язку з цим, вивчення історії благодійності купецтва Харківської губернії — одного з найбільш економічно розвинених районів України — набуває величезного значення.

Крім того актуальність представленої науково-дослідницької роботи обумовлена необхідністю визначення напрямків сучасної практичної діяльності у справі виявлення, відродження і збереження на користь України багатьох благодійницьких традицій, характерних для Харківщини. Важливість розробки досліджуваної проблеми також диктується назрілою потребою більш точного і об’єктивного визначення впливу купецької благодійності на господарський, культурний і побутовий розвиток Харківщини. Мета науково-дослідницької роботи — дати всебічну комплексну характеристику життя та благодійної діяльність купецтва Харківської губернії у другий половині XIX — на початку XX ст., виявити загальноукраїнське та регіональне, типове та особливе в розвитку купецької благодійності.

Хронологічні рамки науково-дослідницької роботи охоплюють період другої половини XIX — початок XX ст..

Джерельна база науково-дослідницької роботи охоплює широке коло опублікованих письмових та архівних документів Вона включає в себе законодавчі акти, матеріали діловодства органів міського самоврядування, статути акціонерних компаній та інших купецьких установ, документацію купецьких корпоративних організацій, матеріали відомчого діловодства, звіти різних благодійних організацій, довідково-статистичні видання, щорічні довідкові видання і календарі Харківського губернського статистичного комітету, місцеву рекламу, списки благодійних закладів, спогади та записки мемуарного характеру, епістолярну літературу. Істотну роль у дослідженні відіграла періодична преса Харківській губернії. Насамперед, це газети «Харьковские губернские ведомости «, «Южный край», «Утро» у яких постійно публікувалася інформація про благодійну діяльність купецтва.

Важливе місце в житті купецтва Харківської губернії в другій половині XIX — на початку XX ст. займала благодійна діяльність. Для більшості купців це був основний спосіб прояву громадської активності. Доброчинність не тільки контролювалася, але і стимулювалася державою Купецька філантропія охоплювала всі відомі напрямки: релігійні пожертвування, соціальний захист малозабезпечених, виділення коштів на патріотичні потреби і меценатство.

Можна виділити кілька основних мотивів благодійної діяльності купецтва Харківської губернії. Насамперед, купці, виховані в релігійному дусі, вважали доброчинність своїм моральним обов’язком. Це виражалося не тільки в пожертвуваннях церкві, але й у соціальній допомозі нужденним. Одним з найважливіших мотивів добродійності купецтва Харківської губернії був патріотизм. Великими пожертвуваннями купці реагували на всі найважливіші події в житті країни. Але крім шляхетних альтруїстичних мотивів, купецькою. Добродійністю рухали і прозаїчніші цілі. Вона являла собою зворотний бік успішного і спритного купецького підприємництва. Хоча за своєю природою добровільний розподіл Масних ресурсів і протилежним одержанню прибутку, по суті, це дві частини єдиного Цілого, яким рівною мірою властиві внутрішні протиріччя. Благодійна діяльність служила не тільки найважливішим засобом заявити про себе, але і наймогутнішим інструментом впливу на суспільство. Грошове пожертвування було найпростішим прийомом увічнити власне ім’я, назвавши створювану установу у свою честь. Нерідко за філантропією чітко простежувався захист вузькогрупових інтересів свого стану, класу, національно-релігійної групи купецька Добродійність надавала перевагу членам купецького стану і торгово-промисловцям, православна — християнам, пожертвування євреїв рідко виходили за межі іудейської громади велику роль грало і державне стимулювання, саме за благодійну діяльність уряд щедро обсипав купців чинами й орденами.

Добровільні пожертвування й інші форми купецької добродійності сприяли розвиткові соціального захисту і культури населення. Внесок купців у розвиток добробуту, культури суспільства не можна вимірити тільки грошовими сумами Безкорислива любов д0 мистецтва і прагнення збагатити духовний світ інших людей знаходили вираження , меценатстві. Багато купців Харківської губернії особисто приймали участь в роботі культурно-освітніх закладів, сприяли діяльності видатних представників мистецтва, а деякі самі були відомими культурними діячами.