Бджільництво Куп'янщини

Бджільництво Куп’янщини

Однією із найбільш гострих проблем Куп’янського району є безробіття, тому вивчення традиційних промислів, якими можуть займатися сучасні куп’янчани, є дуже актуальним на сьогоднішній день.

Під час науковою дослідження теми були вивчені та проаналізовані матеріали Куп’янського краєзнавчого музею, агротехнічного архіву Куп’янського району, документація Товариства бджолярів Куп’янщини, спогади сучасних пасічників різних вікових категорій.

Бджолярі Куп’янщини були об’єднані в Товариство пасічників, яке в 1996 р. нараховувало 300 членів, зараз же — тільки 30. Натомість зростає кількість пасічників, які ведуть незалежне господарство. Значно відрізняються від минулих і вікові показники. Раніше пасічниками були переважно літні статечні люди, тепер, в основному, — чоловіки середнього віку.

Також змінилися духовні цінності пасічників. Було проведено порівняльний аналіз бджолярських звичаїв минулого і сучасності. В побуті збереглися традиції прагматичного характеру. Найбільших змін, на жаль, зазнали їх етичні ознаки. Все більше зростає ставлення до бджільництва, як до засобу збагачення, тому стають не поодинокими випадки, коли бджолосім’ю купують лише на сезон, вкінці — вибирають весь мед, прирікаючи бджіл до загибелі. Але у більшості пасічників збереглося благовійне ставлення до божих комах.

Було розраховано прибутковість пасічництва при 35 вуликах. Для того, щоб робота пасічника була рентабельною, слід витратити загалом на ліки для бджіл, ремонт, ринковим збір, вощину та інші виграти 1375 грн. В результаті, заробіток бджоляра на рік складає близько 10 тис. грн..

В процесі дослідження було розроблено карту, в якій зазначено сучасну інтенсивність пасічництва в різних регіонах Куп’янщини, яка залежить від багатьох природних чинників: розміщення медоносів; наявність неглибоких, добре прогрітих водойм; відсутність інших компонентів живої природи, які шкодять бджолам.

Результати проведеного опитування серед різних верств населення показали, що бджоло продукти використовуються куп’янчанами не досить часто. Але вони займають важливе місце в народній медицині та кулінарії, і потреба у використанні меду зростає з віком. У роботі зібрано багато народних рецептів з використанням меду як в народній кулінарії, так і в медицині.

Крім вищевказаного, наукова новизна роботи полягає у тому, що дослідження пасічництва всього Куп’янського району здійснено вперше, тому робота є цінною для вивчення етнографії нашого регіону, як частини курсу народознавства. Адже бджільництво увібрало в себе багато особливостей культури, світогляду і життя нашого народу.