Альтернативні способи вирішення конфліктів і спорів

Альтернативні способи вирішення конфліктів і спорів: проблеми і перспективи розвитку в Україні

Спір — словесне змагання, де кожна сторона, спростовуючи думку супротивник*- доводить свою правоту.

Конфлікт — зіткнення сторін, поглядів, інтересів.

В сучасних умовах, коли в державах СНД проводяться реформи з демократизації суспільних інститутів, все більшого значення набувають альтернативні форми вирішення конфліктів і спорів.

На сучасному етапі існує три основні способи альтернативного розв’язання конфлікту: без залучення третьої сторони, посередництво, арбітраж. Метою даного дослідження с вивчення альтернативних способів вирішення конфліктів як найбільш ефективного інструменту розв’язання суперечок, розроблення заходів щодо їх розвитку в Україні.

Третейський суд — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Основними проблемами розвитку третейського суду с: дезінформованість населення в питаннях третейського провадження; невідповідність рівня розвитку нормативної, як спеціальної, так і загальної, бази рівню потреб правового, громадянського суспільства;

пасивна державна політика в галузі розвитку третейського провадження; недостатнє регулювання механізму ухвалення рішень третейськими судами, зокрема втручання державного апарату при виконанні рішень судів в примусовому порядку. Переваги третейського суду полягають у слідкуючому

  • швидкість розгляду спору;
  • відсутність багатьох процесуальних формальностей;
  • процес є доступним та простим для розуміння навіть не юриста,
  • можливість самостійно обирати собі арбітрів;
  • завдяки складанню списків арбітрів з зазначенням їх професійної спеціалізації, сторони мають змогу обирати спеціалістів по конкретній категорії справ: свобода вибору сторонами мови, місця провадження, рішення суду є кінцевим.

Перспективи розвитку третейських судів в Україні:

створення третейських судів при асоціаціях туроператорів. страхових компаній, банків, ріелтерів;

створення третейських судів в напрямку діяльності суб’єктів, що працюють з розгалуженою мережею типових договорів (турагенства, страхові компанії).

Медіація — це переговори між конфліктуючими сторонами за участю нейтрального посередника, завдання якого — організувати перебіг переговорів таким чином, щоб сторони самостійно прийшли до задовольняючого їх рішення

Перевагами процедури медіації (посередництва) є: мінімізація ризику публічного оголошення конфлікту ; неформальність та гнучкість процедури, толерантність, консенсуальність та компромісність процесу ; заміна змагальності співробітництвом;

економія часу та грошей шляхом скорочення та зменшення витрат на судовий процес; не потребується адвокатського та суспільного захисту; сприятлива психологічна атмосфера;

високий рівень внеску сторін, що дає можливість знаходити власні взаємно приємні рішення;

можливість врегулювання спорів і в особистих, І в ділових стосунках; можливість розв’язання спору , яке збереже та укріпить відносини сторін; можливість забезпечення кінцевості в питаннях щодо вичерпання конфлікту.

Проблеми провадження:

  • значна необізнаність населення з поняті ям взагалі; пасивна державна політика в цій галузі;
  • практично повна відсутність нормативної бази як підґрунтя для становлення і розвитку медіації

Перспективи розвитку медіації:

розвиток та застосування медіації в соціальних та правових конфліктах, освітні програми в сфері альтернативного розв’язання конфліктів, підготовка наукової та методичної бази для розвитку української недержавної системи не судового розв’язку спорів і конфліктів.

Заходи, які необхідно прийняти для розвитку і поширення альтернативних способах розв’язання конфліктів і спорів:

інформування населення про альтернативні способи розв’язання конфліктів і через ЗМІ;

проведення спеціальних занять, лекцій, направлених на ознайомлення альтернативними способами розв’язання конфліктів і спорів в освітніх установах.

підготовка професійних кадрів для роботи в сфері альтернативного розв’язану конфліктів і спорів;

розширення та удосконалення нормативно-правової бази в галузі медіації та третейського суду; активізація державної політики в цій сфері.

Отже, сучасні соціальні процеси є такими, які потребують змінити процедуру самого розв’язку конфліктів і спорів. Саме тому українське суспільство потребує впровадження альтернативних способів рішення конфліктів як ефективного інструменту будівництва демократичного, правового суспільства.